Совка - дрібна (трішки більша від горобця Sturnus vulgaris) короткохвоста лісова сова. Широко розповсюджені як сіра, так і бура морфи та ряд проміжних варіантів забарвлення. Верх буро-сірий або сірувато-бурий з вузькими продовгуватими чорними плямами. Низ сірий з чорними продовгуватими плямами. Голова невелика, кругляста. Лицевий диск сірий (у бурої морфи бурий), обрамлений чорнуватим пір’ям. Знизу не обмежений, через що, зливається з горлом. Часто біля очей світліші круги. Між очима пір’яні валики того ж кольору, що й забарвлення лицевого диску. Очі жовті. Дзьоб чорний. Пальці голі.

Самки і самці однакових забарвлення і розміру.

Маса - 0,059-0,135 кг, довжина - 19-21 см, крило - 14,0-16,5 см, розмах - 50-54 см.

Молоді особини схожі на дорослих, відрізняються лише рівномірною зношеністю пір’я.

Пухові пташенята совки в першому вбранні білі. Друге пухове вбрання сірувате з характерним поперечним малюнком. Лицевий диск обрамлений з боків бурими смугами. Дзьоб сірий. На голові пухові "вушка".

Вночі пір’яні "вушка" пригинає, через що, голова здається круглою, вдень сидячи на гілці біля стовбура або в ніші скали, "вушка" настовбурчує. В лінійному польоті відрізняється від сичів більш стрімким "дятлоподібним" польотом, під час полювання - пурхає як нічний метелик.

Токовий сигнал самця - свист, більш протяжний, ніж у сичика-горобця (Glaucidium passerinum), більш голосний, сумний, і не однотонний. Склади повторюються монотонно через постійний інтервал 2-10 секунд. При хвилюванні уривистий свист. Самки уривисто і високо "м’явкають". {audio}mp3/otus_scops.mp3{/audio}

А ось голос молодої совки, записаний на Закарпатті.

Населяє совка степові, лісостепові і південні лісові райони. Всюди надає перевагу заплавним лісам.

В лісостепу часто гніздиться в широколистяних, березових і змішаних острівцях, але такої чисельності як в заплавних лісах тут не досягає.

Гніздиться завжди в лісі біля галявин.

В більшості випадків гніздиться в дуплах дерев, природних або видовбаних дятлами. Зазвичай вибираються листяні породи (липа, дуб, вільха, береза, в’яз, тополя, клен, осика), рідше хвойні (як правило, сосна). Діаметр стовбурів дуплистих дерев, дупла в яких займає совка, коливається від 15 до 120 см. Висота розташування дупел - 1-17 м. Діаметр природних дупел коливається від 4 до 12 см.

В гірсько-степових районах часто гніздиться в нішах скель, вибираючи глибокі ніші з діаметром входу від 5 до 22 см. Висота розташування гнізд на скелях 2-10 м.

Відкладає яйця безпосередньо на підстилання дупла або ніші.

В кладках 3-7, частіше 4 яйця білого забарвлення.

Відстань між гніздами різних пар в щільних гніздових угрупуваннях коливається від 40 до 250 м, в менш насичених - 0,3-1,5 км. В лісовій зоні гніздиться доволі дисперсно в 1,5-4 км пара від пари.