Орел степовий (Aquila rapax) Print
Орел степовий

Орел степовий - великий орел з широкими і довгими крильми і коротким заокругленим хвостом. Забарвлення, як правило, однотонне, від темно-палевого, до темно-бурого. На надхвісті біла пляма. У темнозабарвлених птахів на потилиці невелика іржава пляма. 

Самки більші за самців, однак забарвлені так само.

Маса самців 2,2-4,5 кг, самок - 3,5-5 кг, довжина - 65-87 см, крило самців - 51,9-56,8 см, самок - 53,6-60,5 см, розмах - 175-250 см.

Пташенята, які щойно злетіли з гнізда, мають забарвлення від світло-бурого до бурого, знизу світло-бурі з жовтуватим відтінком або руді. Ноги світло-охристі, помітно світліші від черевця. Надхвістя з білою плямою. Знизу через все крило іде біла смуга.

Молоді 2-3 річні степові орли мають таке ж забарвлення, як і молодші вище описані пташенята, тільки ноги в них однотонні з черевцем. 

В будь-якому віці (з моменту вилуплення) степові орли від решти орлів відрізняються довжиною дзьоба. У дорослих птахів чітко виділяється жовтизна по краях роту. 

Політ повільний, з нечастими помахами крил. Хвіст, не зважаючи на його довжину, в польоті здається коротким. При плануванні крила тримає прямо, в одній площині, трішки спускаючи кінці донизу і злегка лукоподібно згинаючи їх, чим відрізняється від ряду інших орлів. 

Голос - хрипле тявкання, менш грубе, ніж каркаючі крики могильника (Aquila heliaca), а також більш швидке. 

Раніше зустрічався практично по всій степовій зоні. У 60 - 80-х роках 20 століття (до 1982 року) гніздився лише у біосферному заповіднику Асканiя-Нова, тепер i там його немає. Ареал охоплює степову зону Євразії - від України до Монголії та Китаю. Зимує в Африці, Південно-Західній та Південній Азії.

Ареал поширення орла степового

Живе виключно в цілинних степах.

Даних про чисельність немає. Ймовірно, вже зник; можливі поодинокі зальоти чи спорадичне гніздування. Розмножується у зоопарках (Асканія-Нова, Харків та Одеса).

Гнізда степовий орел влаштовує на степових схилах балок. Надає перевагу оголеним ділянкам, котрі з’явилися на поверхні внаслідок зсуву ґрунту. Тут гнізда влаштовуються на виступах. За відсутності оголень орли тяжіють при влаштуванні гнізд до невеликих кущів на схилах балок.

Також всюди в межах ареалу степового орла спостерігається спорадичне гніздування пар на деревах (яблуня, сосна, модрина). Обираються дерева з плоскою кроною або ж зігнутим стовбуром, чи потужними боковими гілками, на які гніздо кладеться як на кущ так, щоб до нього був хороший підліт зверху. 

В гніздах степового орла завжди багато антропогенних матеріалів (ганчірки, папір, шнурки). Часто великі ганчірки звисають з гнізда, демаскуючи його. Часто в гнізді присутній гній і великі кістки копитних, які орли використовують як будівельний матеріал.

В кладці 1-3, найчастіше 2 яйця. Забарвлення яєць біле, з охристими і світло-бурими плямами різної інтенсивності і розміру. Шкаралупа товста, грубозерниста.

Яйце з кладки орла степового

Відстань між різними парами в густих гніздових угрупуваннях складає 1-3 км, в менш насичених - 3-10 км. 

Даний вид занесено до Червоної книги Української РСР (1980). Для збільшення популяції потрібно виявляти і брати під охорону місця гніздування виду.
 

 

ПІДБІРКА ФОТОМАТЕРІАЛІВ

 
Орел степовий в польоті
Красень орел степовий
Пташенята орла степового
 

ПІДБІРКА ВІДЕОМАТЕРІАЛІВ

 

"Посиденьки орла степового.

 

"Полечу я від вас".

Степові орли Ботсвани.

Політ степового орла.

Поряд зі степовими орлами.